Мартинчук Олександр Олександрович

Мартинчук Олександр Олександрович

Дата та місце народження:

Дата та обставини загибелі:

Загинув 12 вересня 2022 року поблизу населеного пункту Нововознесенське Бериславського району Херсонської області під час виконання бойового завдання, вважався зниклим безвісти майже вісім місяців.

Звання:

старший солдат.

Життєпис:

Навчався в ЗОШ №6 (нині Сарненська гімназія №6), потім у ВПУ №22. В школі був уважний, завжди старанний та відповідальний. Вчителі називали його активістом. Сашкові подобалось захищати честь свого класу, тому ніколи не відмовлявся від участі у різноманітних конкурсах та змаганнях: читав вірші, співав, танцював… І таке враження, що завжди усміхався, а сваритись, ображати, конфліктувати – це не про нього. Світлий, довірливий і щедрий на добро… Саме таким будуть пам’ятати його завжди…
«…Щирий і добрий, завжди усміхнений, жвавий і непосидючий, який завжди з повагою ставився до старших», - згадує перша вчителька Світлана Михайлівна.
Після навчання Олександр мріяв про власну справу, намагався досягнути в житті всього самостійно, але завадила війна… Мав душу патріота, тому не сумнівався і не роздумував, а пішов захищати свою країну як справжній чоловік.
Служив у 128-й окремій гірсько-штурмовій бригаді на посаді механіка-водія. Як старший солдат ЗСУ брав участь в деокупації Херсонської області.
Логотип Віртуального меморіалу© 2024 Віртуальний меморіал героїв Рівненщини.
Сайт Рівненського обласного краєзнавчого музею.