
Дата та місце народження:
Дата та обставини загибелі:
Загинув 29 серпня 2014 року біля села Червоносільське під час виходу з Іловайського котла. Автоколона батальйону «Донбас» потрапила під обстріл російського танку Т-72. Зав’язався бій, Павло отримав 3 кульових поранення, 2 – біля серця, 1 – в ногу.
Спершу доля Павла лишалася невідомою, особу загиблого встановили за результатом аналізу ДНК у 2015 році.
Спершу доля Павла лишалася невідомою, особу загиблого встановили за результатом аналізу ДНК у 2015 році.
Звання:
старший солдат резерву.
Місце поховання:
Рештки Павла Петренка були доставлені до двох різних моргів – у Запоріжжі та Дніпропетровську. Рештки у м. Запоріжжя було ідентифіковано за результатами аналізу ДНК 31 березня 2015 року і поховано 4 квітня 2015 року на Ільпінському кладовищі міста Здолбунів.
Наприкінці липня 2018 року на Краснопільському кладовищі м. Дніпро у могилі №7201 знайшли останки тіла Павла. 2 серпня 2018 вони були ексгумовані та кремовані 3 серпня на Байковому кладовищі Києва.
5 серпня 2018 року капсулу із кремованими останками тіла Павла поховали у могилі на Ільпінському кладовищі Здолбунова.
Наприкінці липня 2018 року на Краснопільському кладовищі м. Дніпро у могилі №7201 знайшли останки тіла Павла. 2 серпня 2018 вони були ексгумовані та кремовані 3 серпня на Байковому кладовищі Києва.
5 серпня 2018 року капсулу із кремованими останками тіла Павла поховали у могилі на Ільпінському кладовищі Здолбунова.
Життєпис:
Петренко Павло Іванович народився 3 грудня 1989 року в місті Здолбунів. Навчався у Здолбунівській ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3 та у Полтавському інституті бізнесу Міжнародного науково-технічного університету, де отримав диплом менеджера.
У 2010–2013 рр. проходив військову службу за контрактом. 14 червня 2014 року був зарахований добровольцем до 2-го батальйону НГУ «Донбас» (псевдо «Бані»). У липні під час виконання бойового завдання був поранений. Після лікування повернувся в зону АТО.
Загинув 29 серпня 2014 року біля села Червоносільське під час виходу з Іловайського котра. Автоколону, що рухалася «зеленим коридором» підступно обстріляв російський танк, Павло поліг у бою, намагаючись захистити своїх побратимів.
У 2010–2013 рр. проходив військову службу за контрактом. 14 червня 2014 року був зарахований добровольцем до 2-го батальйону НГУ «Донбас» (псевдо «Бані»). У липні під час виконання бойового завдання був поранений. Після лікування повернувся в зону АТО.
Загинув 29 серпня 2014 року біля села Червоносільське під час виходу з Іловайського котра. Автоколону, що рухалася «зеленим коридором» підступно обстріляв російський танк, Павло поліг у бою, намагаючись захистити своїх побратимів.
Нагороди:

нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно);
нагороджений медаллю «За військову службу Україні»;нагороджений неофіційною «народною» відзнакою «Іловайський хрест» (посмертно).
Меморіальні дошки:
3 грудня 2015 року встановлено меморіальну дошку Павлу Петренко на фасаді Здолбунівської ЗОШ І –ІІІ ступенів №3.
Портрет Павла Петренка розміщено на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 8, місце 25.
Портрет Павла Петренка розміщено на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 8, місце 25.